Захищав Україну і український прапор: 10 років тому в Горлівці жорстоко закатували активіста Володимира Рибака
Рейтинг користувача: 3 / 5
17 квітня 2014 року в Горлівці був викрадений, а потім убитий депутат міськради Володимир Рибак. Він був одним з небагатьох, хто не приховував своєї проукраїнської позиції та активно і відкрито виступав проти захоплення міста проросійськими силами.
Роками російські окупанти приносять українському народу біль, горе та смерть. Через так званий «руський мір» в історії України все більше карбуються дати вшанування пам’яті тих, хто віддав своє життя за свободу. Саме так сталося й з 42-річним Володимиром Рибаком з Горлівки.
Рівно 10 років тому, 17 квітня 2014 року, в захопленій бойовиками Горлівці на Донеччині був викрадений, а потім убитий депутат міськради Володимир Рибак. Він став однією з перших жертв російських окупантів на Донбасі.
Коли у 2014 році бойовики штурмували державні будівлі Донеччини, Володимир був один із тих активістів, який намагався цьому протистояти. Коли сепаратисти дійшли до Горлівки й пробували захоплювати міськраду, Володимир, будучи депутатом у квітні 2014-го, зірвав російський прапор з будівлі міськради. Однак пізніше прихильники «російської весни» знову замінили його.
Боротьба активіста Рибака закінчилася тим трагічним днем 17 квітня. Тоді в Горлівці проходив черговий мітинг біля міськради, серед присутніх були як проукраїнські городяни, так і люди з георгіївськими стрічками та правоохоронці.
На будівлі міськради висіли плакати «Донецька народна республіка», а замість українського прапора — прапор т.зв. «днр». Володимир Рибак мав намір повернути український стяг на місце.
За словами дружини Володимира Олени Рибак, чоловік намагався прорватися до міськради, він хотів, щоб мер Євген Клеп звернувся до мешканців міста і заявив про свою проукраїнську позицію. Але він не вийшов до народу, а Володимира не пустили всередину будівлі.
Після цього мітингу Володимир Рибак більше не повернувся додому — його схопили невідомі люди в декількох метрах від будівлі міськради та вивезли на авто.
Вже 22 квітня його тіло знайшли в річці Казенний Торець біля смт Райгородок Слов’янського району Донецької області з ознаками насильницької смерті. Разом
з ним було знайдено тіло студента Юрія Поправки. За повідомленням пресслужби МВС, «причина смерті обох загиблих — комбінована травма тіла внаслідок тортур, з подальшим утопленням ще живих непритомних потерпілих». Їх по-звірячому закатували до смерті. СБУ тоді оприлюднила аудіозапис, де представник ГРУ Збройних сил росії наказує «нейтралізувати» депутата Рибака.
«Катували жахливо. Краще ці фото нікому не бачити. Це робили не люди, а звірі. Палили вогнем, різали ножами. Експерти показують — чисто „кавказький почерк“. Є два свідки, які бачили, як катували цих людей у будівлі, яку контролювали „зелені чоловічки“, що саме вони охороняли кімнату тортур», — писав тоді головний редактор Цензор. нет Юрій Бутусов.
Служба безпеки України заявила, що до викрадення і вбивства Володимир Рибака причетні двоє громадян рф: підполковник Ігор Безлер та Ігор Стрєлков. Однак ніхто з вбивць Рибака так і не поніс покарання.
Поховали Володимира в Горлівці під гімн України. Нині його могила лишається під окупацією росіян.
За вірність Україні 20 лютого 2015 року Володимира Рибака посмертно удостоїли звання Герой України та нагородили орденом «Золота Зірка» — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, проявлені під час Революції гідності.'
«Для мене його ім'я — то символ якоїсь надлюдської мужності й нескореності. Десять років тому цю Людину було викрадено нелюдами за наказом Бєзлєра „Бєса“ в окупованій Горлівці, коли він намагався зняти днрівську ганчірку й повернути на міськраду український стяг. А через два дні його знівечене тіло було знайдене в річці Казенний Торець. Володимир Рибак навічно живий, навічно Герой. Вірний Україні до останнього подиху. Ніколи не забуваймо!», — згадує про Володимира у соцмережах Людмила Оніщенко.
«Володимир Рибак — один із перших, хто загинув на своїй землі. 2014 рік. „Русскій мір“ вбив його за віру в Україну. Він не зламався, хоча був у самому пеклі. Тепер його ім'я на табличці у Словʼянську. Памʼятаємо!», — наголошує у соцмережах Леся Мороз.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
